Голод О. М. Оптимізація клініко-аудіологічної діагностики змішаної приглухуватості у дітей

Дисертація присвячена підвищенню якості діагностики змішаної приглухуватості (ЗП) у дітей з негнійними захворюваннями середнього вуха з випотом (НЗСВВ) та гнійними середніми отитами гострими (ГГСО) та хронічними (ХГСО) - на основі дослідження та порівняльного аналізу результатів клінічних і психоакустичних досліджень, а також часових характеристик КСВП. Обстежено 102 дитини з ЗП - 42 з НЗСВВ (1 група), 28 - дітей з ГГСО (група 2"а"), 32 - з ХГСО (група 2"б"); 28 дітей з кондуктивною приглухуватістю (КП) в якості групи порівняння (3 група) та 20 здорових дітей (контрольна група). За даними порогової тональної аудіометрії по кістковій провідності виявлене найбільш виражене (р <0,01) зниження слуху на тони в області 4 кГц у всіх групах з ЗП, особливо - 2 "а" і 2 "б". У дітей 1 групи крім того достовірно (р<0,01) підвищеними порівняно з нормою були пороги слуху на тони в області 0,25 та 0,5 кГц. За даними мовної аудіометрії було виявлено уповільнене зростання розбірливості мовного тесту і її парадоксальне падіння у дітей з ЗП. Отже, показники суб'єктивної аудіометрії: слух на тони по кістковій провідності в області 4 і 6 кГц, а при НЗСВВ - і в області 0,5 кГц, пороги 50% розбірливості тесту числівників по кістковій провідності за Є.М.Харшаком, а також ППР та уповільнене зростання розбірливості мовного тесту є важливими діагностичним ознаками для ЗП. Запропонована схема реєстрації КСВП у дітей з ЗП. Виявлено однонаправлені зміни характеристик КСВП при різних типах ЗП: підвищення порогів реєстрації V хвилі КСВП при повітряній та кістково-тканинній стимуляції; збільшення ЛП основних піків КСВП при надпороговій стимуляції при відсутності достовірного подовження МПІ; характерний тип функції "латентність-інтенсивність", коли спостерігається достовірно (р<0,05) менший приріст ЛП V хвилі КСВП а також невелика різниця між порогом реєстрації при кістковому та повітряному пред'явленні стимулу (15-20 дБ проти 20-35 при КП). Ці ознаки можуть слугувати об'єктивними критеріями діагностики ЗП у дітей.