Kефі Н. . Діагностична значимість удосконаленого метода визначення рухливості окорухової системи та лабільності зорового аналізатора у хворих на міопію та макулодистрофію

Об'єкт: міопія та макулодистрофія. Мета: підвищення ефективності діагностики стану окорухової системи та лабільності зорового аналізатора у здорових і хворих на міопію та макулодистрофію на підставі даних про рухливість окорухової системи. Методи: загальноофтальмологічні, визначення рухливості окорухової системи й лабільності зорового аналізатора на фотоміостимуляторі. Уточнено дані про функціональну рухливість окорухової системи у здорових осіб при дукційних і верзійних рухах очей за показником частоти переміщення імпульсу для горизонтального і вертикального кінетичних режимів при моно- й бінокулярному дослідженні. Доповнено дані про порушення функціональної рухливості окорухової системи у короткозорих хворих з міопією різного ступеня та хворих на макулодистрофію у порівнянні з нормою. Запропоновано вдосконалений діагностично значущий метод визначення функціональної рухливості окорухової системи за показником частоти переміщення імпульсу та лабільності зорового аналізатора за критичною частотою злиття миготіння й критичною частотою появи миготіння у різних кінетичних режимах при моно- й бінокулярному дослідженнях. з достатньою ефективністю. Результати роботи впроваджено в Інституті Філатова і Донецькому національному медичному університеті. Сфера використання: медицина, офтальмологія.