Халід Х. А. Підвищення стабільності частотно-часових параметрів пристроїв синхронізації радіотехнічних систем

Об'єкт - процес синхронізації просторово рознесених еталонів часу та частоти з використанням сигналів спільних джерел. Мета - удосконалення пасивних систем синхронізації за рахунок вибору апаратних і алгоритмічних рішень, що дозволяють підвищити точність звірення шкал просторово рознесених стандартів часу та частоти. Методи - теорії часового, спектрального і кореляційного аналізу, математичного моделювання, теорії ймовірності та математичної статистики, чисельного аналізу. Результати - розроблено нову імітаційну модель типового антенно-фідерного тракту, на основі якої виконано теоретичний аналіз, що дозволяє додатково враховувати вплив флуктуацій затримки сигналів на результуючу похибку синхронізації; удосконалено метод визначення впливу нестабільності когерентного гетеродина на результат звірення шкал часу та частоти, який дозволяє розглядати вплив сукупності дестабілізуючих факторів; удосконалено метод визначення зсуву шкал просторово рознесених стандартів часу та частоти за рахунок застосування новоствореного спеціального технічного обладнання. Впроваджено - в науково - дослідних роботах ХНУРЕ та Національного наукового центру "Інститут метрології", також в навчальному курсі "Радіонавігаційні мережі та системи синхронізації" ХНУРЕ. Галузь використання - метрологія часу та частоти