Сидорович Л. Є. Шляхи граматикалізації категорії означеності / неозначеності в англійській мові VII - XVII ст.

У дисертації виявлено чинники граматикалізації категорії означеності / неозначеності в англійській мові VII - XVII ст. Установлено, що проміжною ланкою між вказівним займенником / числівником та означеним / неозначеним артиклями були протоартиклі. Перетворення вказівного займенника в означений протоартикль відбувається внаслідок витіснення семи дейктичності семою означеності із семантичного ядра займенника й датується IX - Х ст. У XІІ ст. числівник еволюціонує в неозначений протоартикль, що пов'язано із заміщенням семи одиничності семою неозначеності в семантичній структурі числівника. Із входженням до семантичного поля означеного та неозначеного протоартиклів семи даності та новизни на межі XIV - XV ст. відбувається реінтерпретація протоартиклів в артиклі, що призводить до розширення сфери їх використання. Означений артикль охоплює конкретні іменники в узагальненій референції, абстрактні та необраховувані іменники та іменники підкласу Unica. Уживання неозначеного артикля розповсюджується на конкретні іменники для позначення нульової та узагальненої референції та на абстрактні іменники, що модифікуються комплементом. Ключові слова: граматикалізація, означений артикль, неозначений артикль, означений протоартикль, неозначений протоартикль, вказівний займенник зі зблідненою дейктичною семантикою, числівник із превалюванням семи неозначеності над семою одиничності, сема даності, сема новизни, реінтерпретація.