Попович О. Г. Формування залишкових напружень в поверхневих шарах деталей у залежності від параметрів поверхневого пластичного деформування

Об'єкт дослідження - процеси зміцнення поверхневим пластичним деформуванням (ППД). Предмет дослідження - залишкові напруження в деталях після ППД; вплив параметрів ППД на втомну довговічність зміцнених зразків. Мета дослідження - формування в поверхневих шарах зміцнюваних деталей залишкових напружень стиску з раціональним розподілом по глибині шляхом удосконалення параметрів ППД. Методи досліджень: визначення сили притискання інструмента до деталі, при якій у матеріалі деталі починається перехід від пружного деформування до пружно-пластичного - на основі теорії контактних задач Герца - Бєляєва; співставлення залежностей залишкових напружень від глибини, яка відраховується від поверхні деталі - із застосуванням теорії розмірностей; постановки задач про пружно-пластичне контактне деформування - на основі теорії пластичної плинності; моделювання процесу пружно-пластичного деформування - методом скінченних елементів; визначення максимальної сили дії пружної дротинки на поверхню деталі під час удару - на основі методу енергетичного балансу; визначення втомних довговічностей вісесиметричних зразків та плоских зразків - за стандартними методиками випробувань; обробка результатів експериментів - методами математичної статистики. Отримано раціональне співвідношення сил деформування та співвідношення подач на попередньому і остаточному проходах ППД робочими тілами різних розмірів. Встановлено схеми ППД, які дозволяють створити більш раціональний розподіл залишкових напружень стиску в поверхневих шарах деталей. Експериментально доведено більш високий зміцнювальний ефект від деформування згідно зазначених схем. Запропоновані в дисертації схеми обробки рекомендовано використовувати для зміцнення деталей газотурбінних двигунів і деталей двигунів внутрішнього згоряння. Впроваджено на АТ "Мотор Січ". Галузь застосування - машинобудування.