Слісаренко О. В. Вікові особливості морфологічної перебудови репаративного остеогенезу під впливом клітинного зневоднення організму (анатомо-експериментальне дослідження)

У процесі дослідження репаративного остеогенезу великогомілкових кісток за умов клітинної дегідратації отримані нові дані про зниження функціональної перебудови травмованої кістки, які різною мірою залежать від віку тварин та ступеня клітинної дегідратації організму. У тварин молодого віку з перших термінів дослідження відбувається затримка репаративного остеогенезу та змінюється структура регенерату, яка виражена у наявності фіброретикулярної сполучної тканини. У щурів зрілого віку найбільше порушення регенерації кісток виражене при середньому та важкому ступенях. Затримка регенераційних процесів характеризується збільшенням площі грануляційної тканини. Упродовж дослідження спостерігається зниження показників хімічного складу регенерату та мікроаналізу поверхні дефекту. Найбільші зміни відбуваються у регенераті великогомілкової кістки щурів старечого віку, який на 24 добу не сформований. Відбуваються значні зміни хімічного складу травмованої кістки і, як наслідок, зниження міцності та мікротвердості. Застосування мукосату за умов клітинного зневоднення організму призвело до покращання процесу репаративної регенерації в цілому. Знижується запальна реакція організму, підвищується кількість кальцію і фосфору на поверхні кісток, нормалізується рівень досліджуваних елементів хімічного складу кісток.