Савичук А. О. Експериментально-клінічне обґрунтування вибору конструкції внутрішньоканальних штифтів для відновлення ендодонтично лікованих зубів.

Дисертацію присвячено розв’язанню важливої у теоретичному і практичному відношенні наукової задачі підвищення ефективності реставрації ендодонтично лікованих зубів шляхом експериментально-клінічного обґрунтування вибору типу штифтової конструкції залежно від її матеріалу та ступеня збереження коронкової частини зуба. Виявлено, що ферул ефект у моделях різців нижньої щелепи, відновлених з використанням литих металевих штифтів, спричиняє значне зниження величини напружень у тканинах зуба і їх значне зростання у моделях зі скловолоконним штифтом. Встановлено, що наявність ферул ефекту забезпечує достовірне підвищення величини руйнуючих навантажень та жорсткості, незалежно від типу штифтової конструкції. Виявлено, що без ферул ефекту підвищення стійкості до руйнування конструкції можна забезпечити шляхом вибору литого металевого штифта зі штучною куксою. Використання литих металевих штифтів при повністю зруйнованій коронковій частині зуба дозволяє досягти найвищої клінічної ефективності. При наявності ферул ефекту ефектність лікування практично не залежить від типу штифтової конструкції. Розроблено та впроваджено метод диференційованого вибору типу штифтової конструкції залежно від ступеня збереження коронкової частини різців нижньої щелепи.