Об'єкт дослідження: мікробіоценоз слизової оболонки носа людини. Мета роботи: визначення особливостей формування мікробіоценозу слизової оболонки носа людини за умов забруднення ксенобіотиками атмосферного повітря промислового міста (на прикладі м. Запоріжжя) шляхом дослідження видового складу мікробіоти, її біологічних властивостей, показників ріноцитограми та місцевого вродженого імунітету. Методи дослідження та апаратура: мікробіологічні з визначенням екологічних показників, адгезивної активності і антибіотикорезистентності, цитологічні, імуноферментні, імуноцитохімічні методи з використанням мікроскопу PrimoStar, планшетного ІФА-аналізатор SIRIS, системи цифрового аналіза зображення AxioVision, комп'ютерних програм "Statistica 5.0" (StatSoftt Inc., США), "ApiWeb" (BioMerieu, Франція), цифрового аналіза зображення ImageJ (NIH, США)WHONet -5,5 (ВООЗ, 2001). У слизовій оболонці носа мешканців забруднених ксенобіотиками районів м. Запоріжжя встановлено на порядок більшу інтенсивність колонізації коагулазо-позитивними стафілококами, посилення домінуючої ролі Candida albicans. Уперше показано, що більше ніж 50 % штамів коагулазо-негативних стафілококів, виділених із слизової оболонки носа мешканців м. Запоріжжя, є оксацилінорезистентними, а також уперше встановлено розповсюдженість фенотипу mecA серед коагулазо-негативних (29,4 % штамів) і коагулазо-позитивних (16,7 % штамів) стафілококів. Встановлено залежність між експресією TLR 2-го типу, TRL 4-го типу, імунною субодиницею протеасоми LMP2 і NF-?B у епітеліальних клітинах та нейтрофілах слизової оболонки носа, видовим складом домінуючої мікробіоти та факторами техногенного забруднення атмосфери. Вдосконалено методи оцінки адгезивної активності і методи виділення пеніцилінорезистентних штамів пневмококів. Сфера використання: розуміння ролі Toll-подібних рецепторів у функціонуванні мікробіоценозу дозволить використовувати їх насамперед як "мішень" дій пробіотиків в умовах дисбіозу. Наукові результати, отримані в ході дисертаційної роботи впроваджені у практичну діяльність закладів охорони здоров'я, використовуються у навчальному процесі і можуть бути застосовані у мікробіологічних лабораторіях, інфекційних, терапевтичних відділеннях стаціонарних закладів охорони здоров'я.
