Гонцарюк Д. О. Клінічно-патогенетичне обґрунтування лікування хронічного панкреатиту за комрбідного перебігу з ішемічною хворобою серця

Дисертація присвячена вдосконаленню діагностики хронічної генералізованої малоінтенсивної реакції запалення, функціонального стану ендотелію, а також вивченню ролі окисного стресу, дисліпідемії, інсулінорезистентності у прогресуванні коморбідності ХП із ІХС за ХСН, ефективності лікування та покращанню якості життя хворих на ХП із ІХС за ХСН. Обстежено 120 пацієнтів, серед них 40 з ізольованим хронічним панкреатитом, 40 – з ізольованою ІХС, стабільною стенокардією напрги ФК ІІ-ІІІ ст та 40 хворих за коморбідності хронічного панкреатиту з ІХС і хронічної серцевої недостатності ІІА-Б ст., ФК ІІ-ІІІ ст. (NYHA), а також 20 практично здорових осіб. Встановлено, що ХСН ІІ ст. ІІ-ІІІФК погіршує перебіг за коморбідності захворювань завдяки персистування порушень у цитокіновій ланці в бік переважання прозапальних цитокінів. Це тісно пов’язано з пероксидацією ліпідів, білків, СРБ, ендотеліальною дисфункцією, атерогенною дисліпідемією й інсулінорезистентністю, що посилює ризик кардіоваскулярних подій та потребує постійного медикаментозного контролю клінічного перебігу обох хвороб. Обґрунтовано доцільність включення до комплексної терапії хворих на ХП із ІХС препарату L-аргініну гідрохлориду та L-аргініну аспартату та нової форми препарату розторопші плямистої – силімарину 90 мг (за силібініном) з метою отримання активації антиоксидантної системи захисту, контролю хронічного низькоінтенсивного запалення, , що дозволяє позитивно впливати на клінічний перебіг захворювань, якість життя хворих.