Лисейко Н. В. Вдосконалення методів стабілізації оклюзії в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту та оцінка їх ефективності.

Дисертація присвячена вивченню особливостей впливу порушень оклюзійних співвідношень на перебіг хронічного генералізованого пародонтиту на початкових стадіях захворювання. Встановлено, що у всіх пацієнтів з хронічним генералізованим пародонтитом у початковій стадії скарги стосуються переважно пародонтального статусу. Дослідження оклюзійних взаємовідносин виявило у всіх пацієнтів супраконтакти та передчасні контакти, які призводили до неосьових навантажень на корінь зуба, що в свою чергу було причиною загострення генералізованого пародонтиту. В місцях локалізації супраконтактів було виявлено резорбцію міжальвеолярних перегородок глибиною до 6 мм. Запропоновано метод дослідження оклюзійних співвідношень із використанням вимірювальних плівок Fuji Prescale Pressure Measuring System (Fuji Photo Film Co., Ltd., Японія) та системи Т-Scan III (Tekscan Inc., США), що дозволяеє виявити оклюзійні порушення ще на доклінічних стадіях процесу. Проведено порівняльну оцінку ефективності різних методів діагностики супраконтактів. Встановлено, що точність традиційного методу діагностики із застосуванням артикуляційного паперу становить лише у 35 %, в той час як використання комп'ютерної системи діагностики - 100 %. Доведено, що застосування комп'ютерних систем діагностики супраконтактів та їх своєчасна корекція подовжує терміни ремісії генералізованого пародонтиту після його комплексного лікування, що підтверджено клінічними дослідженнями.