Гончарь О. В. Діагностична значущість інтерлейкіну-33, ремоделювання лівого шлуночка серця та судин у хворих на гіпертонічну хворобу з ожирінням.

Роботу присвячено вивченню взаємозв'язку між концентрацією ІЛ-33 та ІЛ-1? сироватки крові та особливостями структурного та фукнціонального ремоделювання ЛШ та ЗСА у хворих на ГХ з ожирінням. Показано значне переважання концентричних паттернів у структурі ремоделювання ЛШ, переважний розвиток ДД І типу та асоціацію ДД ІІ типу із гіпертрофією ЛШ у хворих на ГХ із ожирінням, а також зростання питомої ваги хворих із КГ ЗСА за наявності ожиріння 2-3 ст., висвітлено зв'язок між артеріальною жорсткістю та віком, чоловічою статтю, систолічним та пульсовим АТ, вагою, співвідношенням окружностей талії та стегон, але не ІМТ. Встановлено вірогідне підвищення сироваткової концентрації ІЛ-33 та ІЛ-1? у хворих на ГХ порівняно з контролем з тенденцією до подальшого зростання за наявності ожиріння. Показано, що підвищення рівню ІЛ-33 вище 71 пг/мл при концентрації ІЛ-1? менше за 25 пг/мл асоціювалося з більшою вираженістю ожиріння та ремоделювання ЗСА (переважно за типом КГ), проте меншою вираженістю дисліпідемії та найменшою вираженістю діастолічних порушень з боку ЛШ. Підвищення рівню ІЛ-1? вище 20 пг/мл за концентрації ІЛ-33 нижче за 71 пг/мл асоціювалося з найбільш вираженими порушеннями систолічної та діастолічної функції ЛШ за даними тканинної допплерографії водночас з менш вираженими ознаками ремоделювання ЗСА.