Сімрок-Старчева Д. В. Патогенетично обґрунтовані підходи до ендохірургічної стимуляції овуляції у жінок з синдромом полікистозних яєчників.

В представленій роботі наведено теоретичне обґрунтування та нове рішення наукової задачі сучасної гінекології - розробити патогенетично обґрунтований підхід до ендоскопічного лікування СПКЯ у жінок репродуктивного віку. Встановлено, що у пацієнток з СПКЯ інгібін А є значно зниженим у порівнянні з жінками з нормоовуляторним циклом. Показники рівня інгібіну А негативно корелюють (r = -0,5) з рівнем гонадотропінів (ЛГ) та помірно позитивно - з рівнем естрадіолу (r = 0,3). Рівень АМГ в 2,52 раза перевищує цей показник у порівнянні із здоровими жінками (р 0,02), що відповідає даним УЗД про наявність збільшення антральнофолікулярного пулу та порушення селекції домінантного фолікула. Рівень АМГ позитивно корелює з кількістю фолікулів в яєчнику та має негативний зворотній зв'язок з інгібіном А. Ендохірургічне втручання при СПКЯ у жінок репродуктивного віку є патогенетично обґрунтованим і соціально детермінованим у пацієнток, які бажають покращити репродуктивну функцію. Ендохірургічні методи лікування відновлюють овуляторний менструальний цикл у 85,7 % жінок. Вагітність настала у 24,7 % пацієнток з СПКЯ після оперативного лікування, але найбільш ефективним воно було у жінок, яким застосовано лазерну енергію - 53,6 %, що перевищує загальний показник в 1,6 раза і в 2,5-3,0 рази при використанні термокаутерізації (20,3 %) та лапароскопічної резекції яєчників (15,3 %). Традиційна клиноподібна резекція яєчників сприяє зниженню оваріального резерву, зменшенню функціональної активності жовтого тіла за рахунок дефіциту яєчникової тканини. При обстеженні жінок для ендохірургічного лікування необхідно оцінювати оваріальний резерв яєчників з урахуванням показників АМГ та інгібіну А. При зниженні рівня цих показників можливе застосування лише лазерного дрилінгу та термокаутерізації, виконання клиноподібної резекції протипоказано.