Прохоренко Є. Є. Творчість Миколи Гоголя в українській літературно-критичній і художній свідомості 20-30-х рр. ХХ ст.

Об'єкт - українські літературно-критичні розвідки, присвячені М. Гоголю та його творчості, опубліковані на сторінках як періодичних, так і окремих видань 20-30-х рр. ХХ ст.; тогочасні україномовні переклади творів письменника; художня література доби "розстріляного відродження" (твори М. Хвильового, Ю. Яновського, Остапа Вишні, В. Підмогильного, М. Куліша та ін.); творча спадщина М. Гоголя. Мета - системний аналіз рецепції М. Гоголя українською літературно-критичною та художньою свідомістю 20-30-х рр. ХХ ст., виявлення характеру, особливостей і динаміки зміни вектору наукового і художнього потрактування спадщини та творчої особистості письменника. Методи - історико-функціональний та компаративний аналіз, генетико-контактний і порівняльно-типологічний методи, інтертекстуальність, імагологічний підхід, рецептивна естетика та постколоніальна критика. У роботі окреслено магістральні шляхи, форми, напрями та зміни вектору сприйняття М. Гоголя літературознавчою думкою того часу із зосередженням на ключовій для українського гоголезнавства проблемі - національної ідентичності митця. Також досліджені основні стильові особливості художнього потрактування і трансформації "гоголівського гену" у творчості письменників "розстріляного відродження" на рівні генетико-контактних і типологічних зв'язків, тематологічному, ейдологічному та поетикальному рівнях, що оприявнило певну тяглість романтичної і барокової традицій, а також реалістичної сатири у творчості М. Гоголя та українських письменників 20-30-х рр. ХХ ст. Набір гоголівських елементів сформував самобутній профіль української літератури, зокрема в її модерністських шуканнях. Сфера - навчальний процес.