Об’єкт дослідження: інноваційна праця фахівців у промисловості як складне соціально-економічне явище; мета роботи: поглиблення теоретичних положень і подальше розроблення методичних підходів до активізації інноваційної праці фахівців у промисловості; методи дослідження та апаратура: метод теоретичного узагальнення, системного аналізу, наукової класифікації, статистичний аналіз, метод експертних оцінок, таксономія, положення теорії нечітких множин, регресійний аналіз, анкетування, формалізація, метод структурно-функціонального моделювання бізнес-процесів, графічний метод; теоретичні і практичні результати: методичний підхід до оцінки та стимулювання результатів інноваційної праці фахівців у промисловості, особливістю якого є оцінка інноваційної активності кожного фахівця за станом розроблення інноваційних об’єктів; методичний підхід до вибору методів активізації інноваційної праці фахівців у промисловості, розподілених за напрямами щодо підтримки або розвитку трудових ціннісних орієнтацій; особливістю підходу є використання запропонованої матриці, яка містить напрями та методи активізації інноваційної праці; теоретичні положення щодо активізації інноваційної праці, які полягають в: уточненні визначення поняття «активізація інноваційної праці» як процесу зміни трудової поведінки фахівця з інертної на активну на макро-, мезо- та мікроекономічному рівнях для досягнення інноваційних результатів праці у вигляді інноваційних пропозицій, рішень, ідей, проектів та продуктів; ієрархічна класифікація особистісних рис фахівців інноваційної праці, особливістю якої є виділення за теоретично обґрунтованою та практично значущою запропонованою класифікаційною ознакою «можливість зміни в результаті впливу» груп рис первинної та вторинної соціалізації; комплексна взаємодія інститутів для активізації інноваційної праці фахівців у промисловості на макро-, мезо- та мікроекономічному рівнях, відмінність якої полягає в узагальненні та уточненні: напрямів активізації на макрорівні, інформаційних взаємозв’язків між департаментами органів регіонального управління на мезорівні, організаційного забезпечення активізації інноваційної праці фахівців щодо формування окремого відділу або введення посади фахівця на мікрорівні; процедура оцінки інноваційної діяльності суб’єктів господарювання машинобудівної галузі промисловості, відмінністю якої є визначення узагальнюючого інтегрального показника результативності інноваційної діяльності, що розраховується шляхом співставлення інтегральних показників інноваційної активності та ефективності інноваційних витрат; ступінь упроваждення: розробки впроваджені в практичну діяльність Державного підприємства завод «Електроважмаш», ТОВ «Вік «Хітлайн», Департаменту інноваційного розвитку промисловості і транспортної інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації, навчальний процес Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця; сфера використання: активізація інноваційної праці
