Об'єкт дослідження: причинно-наслідкові зв'язки між захворюваннями людини, станом коменсальної мікробіоти кишечнику та імунним статусом організму. Мета роботи було виявлення ключових мікробних та імунних маркерів для діагностики ожиріння, цукрового діабету типу 2, метаболічного синдрому і серцево-судинних захворювань людини та з'ясування імуномодулюючих і протизапальних властивостей екстрактів їстівних рослин, багатих на біологічно-активні речовини. Методи дослідження: методи молекулярної мікробіології (MALDI мас-спектрометрія, НДС-ПААГ-електрофорез), імунологічні (імуноферментного аналізу, проточної цитометрії), доклінічні in vitro (культивування фрагментів клітин і тканин) та in vivo (експериментальні моделі на тваринах), методи математичної статистики (кореляційний і кластерний аналіз, варіаційна статистика). Теоретичні та практичні результати: вперше запропоновано використовувати показники мікробіоти кишечнику та імунні маркери неспецифічного субклінічного запалення для ранньої діагностики серцево-судинних захворювань (ССЗ), метаболічного синдрому (МС), у тому числі ожиріння і цукрового діабету 2-го типу (ЦД2). У екстрактів відібраних нами їстівних рослин - кропу (Anethum graveolens L.), кропиви (Urtica dioica L.), капусти кале (Brassica oleracea var. Sabellica L), хурми (Diospyros kaki Thund.), гранату (Punica granatum L.) і мурсальського чаю (сидерітісу, Sideritis syriaca) - виявлено здатність специфічно змінювати мікробіоту кишечнику лінійних мишей BALB/c і модулювати імунну відповідь локально в різних відсіках тонкої кишки та структурних відділеннях кишкової асоційованої лімфатичної тканини;встановлено здатність екстрактів відібраних їстівних рослин специфічно змінювати мікробіоту кишечнику лінійних мишей BALB/c, а саме: доведено, що екстракти капусти кале, кропу і сідерітісу при їх оральному введенні мишам інгібують ріст E. сoli, K. pneumoniae, E. faecalis, L. acidophilus і стимулюють B. bifidum;рослинні екстракти кропу, кропиви, капусти кале, хурми, гранату і мурсальського чаю здатні модулювати імунну відповідь, що доведено шляхов вивчення клітинного складу пеєрових бляшок, мезентеріальних лімфатичних вузлів та інших кишковоасоційованих лімфатичних ткани методом проточної цитофлуориметрії;методом лазерної іонної мас-спектрометрії MALDI, встановлено біохімічну варіабельність мікроорганізмів під впливом рослинних екстрактів; обгрунтовано гіпотезу щодо потенційної ефективності застосування персоніфікованих дієт для попередження ряду хронічних захворювань, пов'язаних із метаболічними розладами і особливостями харчування;отримано науково-обгрунтовану базу експериментальних даних щодо застосування у харчових дієтах різних видів їстівних рослин, та розробки комплексних препаратів цільового спрямування хворим з різною соматичною патологією. Ступінь впровадження: в трьох районних лікарнях.
