Купчишина Ю. А. Поетика очуднення в англомовних художніх текстах ХХ-ХХІ століть: стилістичний та лінгвокогнітивний аспекти

У дисертації виявлено стилістичні засоби та лінгвокогнітивні механізми формування поетики очуднення в англомовних художніх текстах ХХ-ХХІ ст., що сприяє окресленню нового підходу до вивчення художньої образності. Встановлено, що очуднення - це авторський стилістичний засіб, який створюється різними типами висунення з метою загострення уваги й емоцій читача на зображуваному об'єкті сприйняття крізь незвичний ракурс наратора (антропоцентричний та анімалістський суб'єкти повістування). Поетику очуднення визначено як єдність форми і змісту прозових текстів, створювану індивідуально-авторськими стилістичними засобами, лінгвокогнітивними способами, що включають операції і процедури формування нових і вилучення прихованих смислів прозових текстів, й наративними прийомами. Основним виявом очудненого осмислення світу визначено біоморфну, антропоморфну й зооморфну метафори, які позначають очуднені об'єкти через досвід фізичного існування людини/тварини. Виявлено, що лінгвокогнітивна операція модифікації є ключовою у творенні очуднених образів, оскільки вона спрямована на трансформацію конвенційної концептуальної метафори, що породжує нові та оригінальні смисли. Ключові слова: очуднення, висунення, образ, антропоцентричний суб'єкт повістування, анімалістський суб'єкт повістування, концептуальна метафора, авторська картина світу.