Лавренко А. В. Фармакогенетичне обгрунтування до застосування метформіну в терапії пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу у поєднанні з ішемічною хворобою серця.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0415U000416

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.02 - Внутрішні хвороби

23-01-2015

Спеціалізована вчена рада

Д 64.600.04

Анотація

Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності лікування хворих на ЦД 2 типу у поєднанні з ішемічною хворобою серця шляхом фармакогенетичного підходу до використання метформіну в залежності від поліморфізму гена PPAR-?2. Аналіз частоти зустрічаємості осіб, що несуть алель Pro, і окремо осіб, що несуть алель Ala, серед мешканців Полтавської області підтвердив, що у хворих на ЦД 2 типу у поєднанні з ІХС спостерігається вірогідне переважання частоти генотипу Pro/Pro, який безпосередньо обтяжує клінічний перебіг синтропії, за рахунок генетичної схильності до розвитку атерогенної дисліпідемії, інсулінорезистентності, підвищеної активності прозапальних цитокінів, що зумовлено підвищеною експресією NF-kВ як важливого сигнального шляху регуляції обмінних процесів. Вивчена фармакогенетична залежність дії метформіну на тлі традиційної терапії, у хворих, які є носіями алелю Pro, вірогідно позитивно впливала на антропометричні показники, показники ліпідного обміну, сприяючи зниженню вмісту загального холестерину, індексу атерогенності. Порівняльний аналіз отриманих результатів після лікування виявив, що більш вагомий протизапальний ефект метформіну спостерігався в групі хворих з генотипами Pro/Pro поліморфізму Pro12Ala гену PPAR?2. Вперше доведено, що призначення метформіну у хворих на цукровий діабет 2 типу у поєднанні з ішемічною хворобою серця сприяє збільшенню числа клітин, експресуючих NF-kВ, при цьому спостерігається не тільки збільшення відносного числа клітин, але і зниження дисперсії результатів. Аналіз клінічних проявів у хворих на ЦД 2 типу у поєднанні з ІХС і генотипом Pro/Pro, які отримували метформін на фоні стандартної комплексної терапії, виявив, що через 3 місяці спостережень зменшився ступінь тяжкості стенокардії напруги, покращились показники якості життя. Отримані результати досліджень клінічних проявів свідчать про відсутність безпосереднього впливу метформіну на перебіг захворювання у хворих, які мають генотипи Pro/Ala і Ala/Ala.

Файли

Схожі дисертації

0424U000059

Федорович Христина Миколаївна

Клініко-лабораторні особливості кардіоваскулярного статусу пацієнтів із ревматоїдним артритом та оптимізація принципів його корекції.

0523U100054

Стрільчук Лариса Миколаївна

Автономна вісцеро-вісцеральна кардіонейропатія у пацієнтів з біліарними ураженнями: поширеність, механізми, патогенез, клінічний поліморфізм, підходи до лікування

0523U100045

Діденко Володимир Ізотович

Хронічні дифузні захворювання печінки: етіологічні, структурні та клініко-біохімічні аспекти формування фіброзних змін (клініко-експериментальне дослідження)

0422U100009

Баженова Наталія Михайлівна

Стан тромбоцитарно-плазмового гемостазу у хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ожирінням та неалкогольною жировою хворобою печінки

0422U100010

Ткачишин Олександр Володимирович

Особливості перебігу гіпертонічної хвороби, ускладненої геморагічним інсультом, та зміни системи гемостазу у процесі лікування