Бекірова З. З. Синтез і властивості координаційних сполук лантанідів з ацилдигідразонами 3-метил-1-феніл-4-формілпіразол-5-ону

Метою дисертаційної роботи є синтез і визначення фізико-хімічних властивостей нових координаційних сполук лантанідів на основі дигідразонів дикарбонових кислот і 3-метил-1-феніл-4-формілпіразол-5-ону як потенційних емітерів для люмінесцентних пристроїв і магнітних матеріалів. Об'єкт дослідження: утворення спейсерованих біядерних координаційних сполук лантанідів. Методи дослідження: хімічний і термогравіметричний аналіз, ІЧ, ЕПР і люмінесцентна спектроскопія, статична та динамічна магнітна сприйнятливость та рентгеноструктурний аналіз. Наукова новизна одержаних результатів: вперше проведено цілеспрямоване дослідження спейсерованих біядерних комплексів лантанідів з ацилдигідразонами насичених дикарбонових кислот і 3-метил-1-феніл-4-формілпіразолон-5-ону. Отримано 43 нові координаційні сполуки лантану, неодиму(III), самарію(III), європію(III), гадолінію(III), тербію(III) і диспрозію(III). Встановлено, що ацилдигідразони 3-метил-1-феніл-4-формілпіразол-5-ону утворюють спейсеровані біядерні комплекси лантанідів. На підставі дослідження оптичних властивостей синтезованих сполук, встановлено, що комплекси неодиму(III) та самарію(III) проявляють інтенсивну люмінесценцію в характерних для цих іонів областях спектру, при цьому зміна довжини аліфатичного спейсеру дозволяє керувати інтенсивністю випромінювання. Виявлено незвичайне співвідношення інтенсивності люмінесценції координаційних сполук європію(III) і самарію(III) з ацилдигідразонами 3-метил-1-феніл-4-формилпіразол-5-ону, дано пояснення цьому явищу. Досліджено магнітні властивості спейсерованих біядерних комплексів гадолінію і диспрозію. Встановлено, що комплекс диспрозію з ацілдигідразоном 3-метил-1-феніл-4-формілпіразолон-5-ону та іміно-диацетатної кислоти проявляє властивості молекулярного магніту. Практичне значення одержаних результатів: Отримані дані розширюють обсяг знань в області координаційної хімії лантанідів і можуть бути використані при цілеспрямованому синтезі нових функціональних матеріалів. Результати дослідження комплексів самарію і неодиму на основі ацилдигідразонів 3-метил-4-форміл-1-фенілпіразол-5-ону свідчать про перспективність їх використання як люмінесцентних матеріалів. Дані магнетохімічного експерименту комплексів гадолінію та диспрозію показують, що ці сполуки можуть бути використані при створенні нових магнітних матеріалів. Комплекси диспрозію з ацилдигідразонами 3-метил-1-феніл-4-формілпіразол-5-ону пригнічують розвиток цвілі, причому фунгіцидна активність посилюється при подовженні аліфатичного спейсера.