Мацькович М. Р. Проза Анджея Кусьневича, історія, міф, нарація.

Робота присвячена проблемам комплексного дослідження основних домінант прози Анджея Кусьневича. Визначаються особливості її рецепції та реінтерпретації. Творчість письменника досліджується на тлі художнього функціонування літератури пограниччя. З'ясовується значення повістей А. Кусьневича для становлення нової польської прози ХХ століття. У центрі уваги дисертанта знаходяться проблемні аспекти творів письменника, серед яких історична пам'ять, сюжетний неоміфологізм та наративні стратегії прози. Особлива увага у дослідженні скерована на взаємозв'язок творчості письменника з історичними подіями початку ХХ століття. Доводиться, що у прозі А. Кусьневича літературний образ Іншого має позитивне відображення. З'ясовано важливість реальної та творчої біографії письменника та їх місце у прозі автора. Висвітлюються характерні для прози пограниччя міфи, зокрема міф України, трансформований у прозі А. Кусьневича у міф Галичини, який розглядається у поєднанні з габсбурзьким міфом. Міфи, які ми знаходимо у Кусьневича, свої витоки знаходять у біблійній традиції, грецькій міфології, світовій літературі, в народних легендах та переказах. Письменник "пропускає" їх через свою свідомість і відповідно реінтерпретує. Тому автор веде постійні пошуки, подорожує, пересувається у певному картографічному просторі. З'ясовані основні архетипи у творчості письменника. Окрема увага приділена виявленню авторських міфів та символів. У роботі з'ясовано специфіку композиційних форм мислення А. Кусьневича, де основна увага зосереджена на виділенні типів наратора, форм оповіді, тлумаченні присутності авторського "я" та його самопроекцію у творі.