Вакуленко М. В. Хірургічна профілактика та корекція наслідків обширних резекцій кишечнику у дітей

Дисертація присвячена поліпшенню результатів хірургічної реабілітації дітей, що перенесли обширну резекцію кишечнику, шляхом розроблення та впровадження анатомо-функціональних і реконструктивно-пластичних операцій, спрямованих на мінімізацію пострезекційних наслідків під час відновлення безперервності кишкового каналу. Вивчено результати хірургічної корекції вад розвитку захворювань у 135 дітей, яким було необхідно виконати резекції кишечнику. Залежно від рівня та обсягу резек-ції кишечнику хворих були розподілено на 4 клінічні групи. I групу склали хворі (n=45), яким було проведено обмежену резекцію тонкого кишечнику, II групу (n=30) - пацієнти з обширною резекцією тонкого кишечнику, III групу (n=35) - діти із захворюваннями, за яких проведено резекцію ілеоцекального відділу кишечнику, IV групу склали хворі (n=25), яким необхідно було провести обширну резекцію ободової кишки з приводу субтотальної форми хвороби Гіршпрунга. У хворих I групи після резекції ділянки тонкої кишки було накладено первинний ентероанастомоз у різних варіантах. У пацієнтів II групи після обширної резекції тонкої кишки первинний анастомоз було накладено у 21 хворого, у 7 хворих первинно накладено ентеростому, а у 2 - виконано програмовану лапаростомію. Під час резекції ілеоцекального відділу кишечнику (III група) у 22 випадках накладено ентероколоанастомоз з антирефлюксним захистом, у 13 - без антирефлюксного захисту. При субтотальній формі хвороби Гіршпрунга первинну радикальну операцію виконано в 3 випадках, у 22 хворих операцію проводили у 2 етапи: колостомія (1 етап) та радикальна операція - резекція зміненої частини ободової кишки з формуванням колоректального анастомозу (2 етап). Впровадження анатомо-функціональних реконструктивно-відновних операцій, а також реабілітаційне лікування, спрямовані на профілактику пострезекційних наслідків, дозволило одержати у віддалені строки у 81,3 % дітей добрі результати й у 19,7 % - задовільні.