Бобак А. І. Діагностика та лікування гострого апендициту у дітей із використанням сучасних технологій

Робота ґрунтується на результатах лікування 3171 дитини, яких оперували з приводу гострого апендициту у І хірургічному відділенні Львівської обласної дитячої клінічної лікарні "ОХМАТДИТ" за 10 років. З метою підтвердження/виключення діагнозу гострого апендициту у 37,3% дітей проведене ультрасонографічне обстеження. За результатами ультрасонографічного обстеження встановлені прямі та непрямі ознаки гострого апендициту. Дослідження прогностичної цінності ультрасонографії для діагностики гострого апендициту у дітей, виявило, що чутливість складає 93%, специфічність 85%, позитивна прогностична цінність 86%, а негативна прогностична цінність 92%. Доведено, що для діагностики гострого апендициту найкраще прогностичну цінність виявляють показники кількості нейтрофілів, співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів та критерії Samuel. Натомість показники лейкоцитозу, рівень С-реактивного протеїну та критерії Anderson мають низькі показники прогностичної цінності. Для доопераційної діагностики перфорації червоподібного відросту найкращі результати виявлено для рівня натріемії, співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів та критеріїв Anderson, а інші показники мають низьку прогностичну цінність. Серед усіх пацієнтів, відкрита апендектомія проведена у 2879 (90,8%), а лапароскопічна - у 292 (9,2%) дітей. Проаналізовані результати як відкритої, так і лапароскопічної апендектомії з використанням інтра-операційного промивання та дренування черевної порожнини. За частотою ускладнень у ранньому післяопераційному періоді результати відкритої та лапароскопічної апендектомії не мають суттєвих відмінностей, тоді як у віддалені терміни після операції, кількість негативних наслідків значно нижча при лапароскопічній апендектомії.