Куценко В. В. Екзистенційна парадигма часу у філософії С.К'єркеґора (історико-філософське дослідження)

Дисертація присвячена обґрунтуванню екзистенційної площини теоретизації часу у філософії на основі звернення до філософської спадщини С.К'єркеґора. Екзистенційне вчення С.К'єркеґора можна розуміти як парадигмальне в контексті екзистенційного дискурсу про час в ХХ столітті. Розкрито історичні витоки ідеї екзистенційного часу, через залучення магістральних спроб теоретизації часу в античності, середньовіччі і в Новий час, а також висвітлено зв'язок вчення С.К'єркеґора зі специфікою тлумачення часу в екзистенційній філософії ХХ ст. Показано, що темпоральна проблематика підкреслює екзистенційну філософію як мислення про можливості, прориви і межі людського існування. Новизна дослідження полягає в артикуляції часу як ціннісно-смислових координат і екзистенційного ресурсу особистості, що уможливлює існування і автентичність. На тлі гіпертрофії уявлень про час, зафіксованих в дев'яти контекстах часу, екзистенційний час виокремлюється як пріоритетний з огляду на постсучасну епоху інформації, швидкості і гри, де надзвичайно бракує сенсу, повноти і автентичності.