Данканіч А. С. Екзистенціально-герменевтична концепція П.Тілліха в контексті західноєвропейської філософії першої половини ХХ ст.

Об'єкт - філософсько-теологічне вчення Пауля Тілліха. Мета - розкрити змістовні аспекти екзистенціально-герменевтичної концепції П.Тілліха в контексті західноєвропейської філософії першої половини ХХ ст. Методи - принцип історизму, компаративність, феноменологічний, герменевтичний, діалектичний. Показані історико-філософські: культурно-історичні (німецька класична філософія), концептуальні (ліберальна теологія XIX ст.), онтологічні (екзистенціалізм С.К'єркегора і М.Гайдеггера) засади екзистенціально-герменевтичної концепції П.Тілліха. Досліджено, що ядро екзистенціально-герменевтичної концепції П.Тілліха становить вчення про Бога як "Само-буття", яке виступає в якості єдності божественного і демонічного, гріха як відчуження від буття, що розкривається через онтологізацію падіння й діалектику гріха, вчення про Нове буття як інваріант екзистенціальної христології. Сутнісною особливістю герменевтичної стратегії П.Тілліха виступає онтологізація тексту Святого Письма, християнської традиції епохи раннього християнства та її вираження в онтологічних і екзистенціальних структурах та категоріях. Окреслені аспекти рецепції філософсько-теологічних аспектів вчення П. Тілліха в сучасній релігійно-філософській думці. Сфера - навчальний процес.