Скопова О. І. Криза конституційно-монархічного ладу в Іспанії (1918-1930 рр.)

У дисертації, на основі аналізу джерельних матеріалів і сучасної іспанської історіографії, здійснено комплексне дослідження генези, змісту та динаміки кризи конституційно-монархічного ладу в Іспанії 1918-1930 рр. Доведено, що її основними причинами стали недоліки іспанського парламентаризму та архаїзм партійно-політичної системи; соціально-економічне відставання Іспанії від капіталістичної Європи; суттєва соціальна диференціація іспанського суспільства; посилення сепаратистських рухів у Каталонії і Країні Басків; зародження і розвиток робітничого руху. В результаті оформилась опозиція монархічному режиму, представлена соціалістами, республіканцями, анархо-синдикалістськими групами, каталонськими та баскськими партіями, котрі користувались широкою підтримкою іспанської спільноти. Ці фактори в сукупності із тривалою колоніальною війною в Марокко призвели до встановлення у 1923 р. військово-монархічної диктатури генерала М. Прімо де Рівери. Вона остаточно зруйнувала конституційно-парламентські механізми, що зумовило падіння монархії в Іспанії, Квітневу революцію 1931 р., громадянську війну 1936-1939 рр. та франкістський авторитарний режим.