Остапчук К. В. Оптимізація ефективності лікування та якості життя хворих на вірусний гепатит С на підставі оцінки поліморфізів генів детоксикації ксенобіотиків

Вперше встановлено вплив поліморфізмів генів ферментів детоксикації ксенобіотиків на ризик розвитку, тяжкість перебігу та ефективність лікування хронічного гепатиту С. Виявлено асоціацію генотипу GSTM1+ із підвищеним ризиком розвитку, а також генотипів GSTM1null і DD за поліморфізмом CYP2E1*6 з більш тяжким перебігом хронічного гепатиту С. Встановлено, що наявність в генотипі хворих мутантного алелю G гена GSTP1 (генотипи AG і GG) або мутантного алелю С гена CYP2E1 (генотип СD) є прогностично сприятливими факторами і, навпаки, генотипи АА гена GSTP1 і DD гена CYP2E1 є негативними предикторами результатів пегінтерферонотерапії. Виявлено більш ефективне використання пегінтерферону-?-2а відносно -?-2b. Встановлено тенденцію до кращої біохімічної відповіді при лікуванні легалоном серед пацієнтів з генотипами GSTT1+, GSTM1+, АА гена GSTP1 і СD гена CYP2E1. Генетичне тестування хворих дозволить оптимізувати фармакотерапію хронічного гепатиту С, покращити якість життя пацієнтів.