Кравченко Р. І. Пенітенціарні установи Слобідсько-Української (Харківської) губернії наприкінці ХVІІІ - на початку ХХ ст.

У дисертації проаналізовано історію пенітенціарних установ Харківщини наприкінці ХVІІІ - на початку ХХ ст. Головну увагу приділено вивченню фактичних обставин створення та діяльності тюремних закладів губернії, аналізу втілення загальнодержавних пенітенціарних ініціатив на регіональному рівні, з'ясуванню ролі громадськості в процесі управління та структурних змін системи тюремних установ краю. Досліджено особливості виконання покарань щодо різних категорій арештантів, обставини діяльності центральних каторжних в'язниць, спеціалізованих карально-виправних установ для неповнолітніх злочинців, умови післятюремної опіки колишніх арештантів. Особливістю діяльності тюремних закладів був їх пенітенціарний, карально-виправний характер, що виявлялося в основних напрямах та формах упливу на засуджених. Процес покарання досить чітко регламентувався режимом утримання, системою покарань та обмежень. З іншого боку, спостерігалося активне використання виправних методів: розподіл арештантів за категоріями, навчання певним професіям та залучення до праці, елементи освіти, збереження зв'язку між ув'язненим та суспільством. Виявом тісного зв'язку суспільства та системи пенітенціарних закладів стали численні приклади благодійної діяльності на користь арештантів. Відзначимо широкий спектр благодійних дій: від збору милостині та окремих випадків участі в управлінні діяльністю в'язниць до організації системи громадських органів, що діяли в пенітенціарній сфері. Особливо показовим було створення мережі земських арештних будинків, активність громадськості під час відкриття Харківського виправного притулку, Будинку працелюбства, Товариств опіки колишніх ув'язнених. Важливу роль у підтримці діяльності пенітенціарних закладів губернії відігравала Православна Церква та релігійні об'єднання інших конфесій.