Дисертація присвячена вивченню спектру антибіотичних властивостей (антибактеріальних, антифунгальних та фітотоксичних) малодосліджених видів мікроміцетів. Експериментальні дані засвідчують, що антифунгальна активність не є характерною для досліджуваних грибів, оскільки лише 9 з 65 штамів проявляли її, що становить лише 14%. В той же час, досить високий відсоток штамів (49%) проявляли широкий спектр антибактеріальної дії. Поряд з цим, були й такі штами що проявляли активність лише щодо однієї тест-культури, зокрема, Staphylococcus aureus. Більшість з досліджуваних штамів (89%) проявляли фітотоксичну активність по відношенню до зелених водоростей, за цим показником вони були розподілені на кілька груп: високоактивні - 28% штамів, помірно активні - 32% та 29% - малоактивні. Досліджена фітотоксична дія найбільш активних штамів щодо проростання насіння бур'янів та культурних рослин. Так, штами Penicillium sp. 10-51, U. consortiale 960 та A. niveus 2411 проявляли активність по відношенню до мишію, злинки канадської, плоскухи, щириці, галінсоги, лободи, в той же час, вони не впливали на проростання насіння культурних рослин: гарбуза, кавуна, моркви, кропу, редьки, ріпаку та ін. Культуральні фільтрати штамів M. cinctum 903 та 910 проявляли загально токсичну активність щодо насіння майже всіх досліджуваних рослин. Екстракти з культуральних фільтратів відібраних штамів проявляли високий рівень антибактеріальної активності у відношенні грампозитивних тест-культур, а також щодо фітопатогенів - Pseudomonas syringae pv. lachrymans, Pectobacterium carotovorum. Менш активними вони були щодо грамнегативних бактерій, за винятком екстракту Penicillium sp. 10-51. Екстракт M. cinctum 910 вирізнявся високим рівнем антифунгальної активності по відношенню до фітопатогенних та токсигенних мікроміцетів. З культуральних фільтратів Penicillium sp. 10-51 та M. cinctum 910 виділено в кристалічному вигляді біологічно активні метаболіти "Р10", "Р16" та "МС 910", відповідно. Дослідження ряду фізико-хімічних параметрів, зокрема, елементного складу, температури плавлення, спектральних характеристик (УФ- та ІЧ-спектри) та біологічної активності виділених сполук, дозволяє з високою ймовірністю ідентифікувати речовини "Р10", "Р16" з курвулярином та гідроксикурвулярином, відповідно. На основі тих же характеристик показано, що речовина "МС 910" належить до простих трихотеценів, однак має біологічну активність, не характерну для цих сполук. Ключові слова: мікроміцети, біологічно активні речовини, антибіотична активність, курвулярин, трихотецени.
