Дисертація присвячена дослідженню фізіологічних властивостей фосфатмобілізувальних та азотфіксувальних бактерій за їх взаємодії з природними та синтетичними дисперсними матеріалами. Досліджено вплив природних та синтетичних дисперсних матеріалів на ріст Azotobacter vinelandii ІМВ В-7076 та Bacillus subtilis ІМВ В-7023. Показано, що внесення в середовище природних матеріалів спричиняло значну стимулювальну дію на ріст азотфіксувальних бактерій. Чисельність мікроорганізмів у дослідних варіантах була в 2 - 6 разів вищою, ніж у контролі, що залежить від типу середовища та дисперсного матеріалу. Проте, за впливу діоксиду титану, незалежно від складу поживного середовища, чисельність A. vinelandii була в 5 разів вищою, ніж у контролі, що корелює з даними, які було отримано методом мікроелектрофорезу щодо складу компонентів клітинної поверхні азотобактера. Встановлено, що стимулювальний вплив дисперсних матеріалів на ріст B. subtilis визначається вмістом фосфату в середовищі. Так, за концентрації РО43- 0,6 г/л спостерігається збільшення ростової активності бактерій, у порівнянні з контролем, а при 0,1 г/л фосфату, навпаки, внесення в середовище природних дисперсних матеріалів призводило до зниження цього показника. Однак, стимуляція ростової активності Strr-мутанта B. subtilis дисперсними часточками має місце як при високих, так і при низьких концентраціях фосфату в середовищі культивування, що обумовлено типом бактеріальної поверхні досліджуваних штамів. Встановлено, що бактерії A. vinelandii та B. subtilis здатні вступати в контактну взаємодію з твердими часточками. Про це свідчать результати електронної мікроскопії, зниження ?-потенціалу клітин при їх взаємодії з дисперсними часточками. Досліджено вплив дисперсних матеріалів на біосинтез деяких біологічно активних речовин бактеріями A. vinelandii ІМВ В-7076 та B. subtilis ІМВ В-7023. Встановлено, що при додаванні в середовище азотобактера вермикуліту сумарна концентрація абсцизової кислоти збільшувалась в 2 рази, а за культивування з цим мінералом B. subtilis - в 1,5 рази, у порівнянні з контролем. Поряд з цим в культуральному середовищі бацил зростала в 4,5 рази концентрація індоліл-3-оцтової кислоти. Показано, що за внесення діоксиду кремнію в середовище азотобактера вміст зеатину зростав у 2,5 рази, зеатинрибозиду - в 3,5 рази, у порівнянні з контролем. Ключові слова: Azotobacter vinelandii, Bacillus subtilis, ріст, ?-потенціал, адгезія, глауконіт, сапоніт, фосфорит, біологічно активні речовини.
