Дисертація присвячена розробці методів та моделей синтезу системи прогнозування нештатних ситуацій на основі введення структурної, програмної та часової достатності. Метою досліджень є підвищення показників ймовірності прогнозу виникнення нештатних ситуацій на борту повітряного судна. Об'єкт дослідження є процес виникнення та розпізнавання нештатних ситуацій на борту повітряного судна. Предметом дослідження є методи та моделі прогнозування виникнення нештатних ситуацій на борту повітряного судна. У роботі застосовувалися методи спостереження, порівняння, системного аналізу, моделювання, теорії ймовірностей, теорії розподілених систем при аналізі стану утворюючих елементів синтезу системи прогнозування нештатних ситуацій, постановці наукового завдання й виборі методу його рішення; методи аналізу й синтезу, формалізації, моделювання, теорії та методи діагностування систем при виборі та обґрунтуванні методу та моделі діагностування нештатних ситуацій на борту повітряного судна; методи аналізу, моделювання, теорії ймовірностей, теорія графів, методика визначення апостеріорних ймовірностей, ранжування при розробці методів та моделей синтезу системи прогнозування нештатних ситуацій на борту повітряного судна; методи аналізу та синтезу, математичне моделювання, теорія графів, побудова та аналіз матриць при оцінці ефективності системи прогнозування виникнення нештатних ситуацій на борту повітряного судна. Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в наступному: Вперше запропонована сукупність методів та моделей синтезу системи прогнозування нештатних ситуацій на борту повітряного судна, яка на основі ймовірнісного признаку достатності діагностичної інформації дає змогу визначити ймовірність видачі результату для поточної структури перевірочних зв'язків та проводити аналіз накопиченої діагностичної інформації системи прогнозування виникнення нештатних ситуацій. Удосконалено метод діагностування нештатних ситуацій на борту повітряного судна за допомогою методу самоконтролю і самодіагностування, який оснований на блукаючому діагностичному ядрі. На відміну від інших різновидів діагностування систем, особливість даного варіанту полягає в тому, що елементарні перевірки виконуються випадковим чином. Випадковим тут є вибір елементу, що перевіряється та перевіряючого елемента системи та момент виконання елементарної перевірки. Таким чином, заздалегідь передбачити, скільки і які елементарні перевірки будуть виконані по закінченню деякого часу неможливо. Також представлений метод не вимагає додаткової апаратної надмірності для вирішення завдань ідентифікації Удосконалено графову діагностичну модель. Її використання дозволяє представляти систему прогнозування нештатних ситуацій у вигляді набору пов'язаних між собою елементів системи повітряного судна, що дозволяє визначити діагностичні параметри системи в будь-який момент часу. Отримали подальший розвиток модель ймовірнісного признаку достатності діагностичної інформації та модель аналізу накопиченої діагностичної інформації системи. В їх структуру введені елементи аналізу динаміки зміни структури перевірочних зв'язків за допомогою характеристичних чисел поточної структури і мінімально-достатніх структур для діагностування. Використання яких дає можливість встановити ознаку достатності для діагностування та визначити мінімально-достатні структури системи прогнозування нештатних ситуацій на борту повітряного судна. Результати досліджень реалізовані при розробці науково-методичного апарату обґрунтування створення систем навігації та зв'язку в інтересах національної безпеки та оборони в Центральному науково-дослідному інституті навігації та управління, а також використовувалися при виконанні наукових досліджень та в навчальному процесі на кафедрі льотної експлуатації, аеродинаміки та динаміки динаміки польоту Кіровоградської льотної академії НАУ в навчальній дисципліні "Льотна експлуатація повітряних суден"
