Клименко І. І. Вплив системи удобрення на продуктивність культур ланки зерно-просапної сівозміни та родючість темно-сірого опідзоленого ґрунту

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і практичне обґрунтування агрохімічної та екологічної ефективності органічних, мінеральних, органо-мінеральних моделей систем удобрення у ланці зерно-просапної сівозміни з визначенням їх екотоксикологічного статусу в умовах Правобережного Лісостепу на темно-сірому опідзоленому ґрунті. Встановлено, що розширене відтворення потенційної родючості темно-сірого опідзоленого ґрунту та досягнення найвищих показників продуктивності культур ланки зерно-просапної сівозміни забезпечується за насиченості сівозміни мінеральними добривами 211–316,5 кг/га NРК на фоні приорювання побічної продукції рослинництва. Позакореневе підживлення посівів сої, вівса, кукурудзи в основні фази органогенезу універсальними комплексними добривами, до складу яких входять магній, цинк, марганець, молібден, мідь, залізо, бор, на фоні основного органо-мінерального удобрення дозволило підвищити урожайність вівса на 7,2–8,5 %, кукурудзи – 7,1–8,6 %, сої – 7,4–8,3 %. Розрахунок балансу нутрієнтів та полютантів, показників захисних функцій ґрунту свідчить, що у зерно-просапній сівозміні на темно-сірому опідзоленому ґрунті за внесення 18,5–316,5 кг/га мінеральних добрив по фону приорювання побічної продукції рослинництва існує небезпека погіршення екотоксикологічного стану агроекотопів у зв’язку з поступовим накопиченням у ґрунті валових і рухомих форм свинцю та кадмію за одночасного поглиблення дефіциту міді та цинку.