Клюйко Г. С. Ретродетектив у системі жанрів постмодерністської літератури: компаративний аспект

Об'єктом дослідження є російські й українські ретродетективи та романи, що знаходяться на межі детективного та історичного жанрів, а також популярні романи, що найбільш яскраво репрезентують синтез масової літератури та поетики постмодернізму. Метою дослідження є виявлення жанрово-стильових особливостей українського та російського ретродетективу, обумовлених впливом постмодерністської естетики. Провідним методом у дослідженні є порівняльно-типологічний, що використовується для вивчення спільних та відмінних ознак літературно-художніх явищ. Питання, пов'язані з передумовами появи ретродетективу, передбачають звернення до історико-генетичного методу. Для опису специфічних рис і тенденцій розвитку ретродетективу використаний порівняльно-історичний метод. За допомогою методу типологічного зіставлення текстів виділена жанрова матриця та жанрові особливості ретродетективу. Описовий метод було застосовано для наукової систематизації текстів та виявлення їх жанрової спільності. Принципи соціокультурології та рецептивної естетики, що використовуються в роботі, дозволяють проаналізувати ретродетектив на тлі широкого соціокультурного контексту, визначити особливості його функціонування. Системний аналіз уможливив узагальнення виявлених закономірностей реалізації жанрової матриці ретродетективу. Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше в літературознавстві ретродетектив досліджено як окремий внутрішньожанровий різновид детективу, що склався в епоху постмодернізму; вперше здійснено компаративне зіставлення українських та російських ретродетективів. Тексти розглядалися нами в п'яти аспектах: просторово-часовий континуум, система персонажів, організація сюжету, емоційний фон і особливості стильової організації, що дало можливість встановити основні жанрово-стильові особливості ретродетективу. Практичне значення одержаних результатів. Практична значущість роботи полягає в її потенційній затребуваності у компаративістських наукових роботах, а також у розробках теоретичних та історико-літературних курсів бакалаврських та магістерських університетських програм. На основі матеріалів і висновків дослідження можуть бути розроблені практичні рекомендації для працівників бібліотек і викладачів літератури. Результати дослідження використовувалися в роботі науково-дослідницької групи при кафедрі зарубіжної літератури ДНУ імені Олеся Гончара, також вони послугували матеріалом для створення двох методичних посібників до спецкурсів, які викладаються на кафедрі зарубіжної літератури ДНУ імені Олеся Гончара.