Легкун І. Б. Особливості селекції сортів ячменю озимого на стійкість до збудників чорної летючої та твердої видів сажки

Об'єкт: види сажки Ustilago hordei; Ustilago nuda=Ustilago tritici f. hordei, Ustilago nigra Тарке = Ustilago avenae; сорти, лінії, гібриди різних поколінь ячменю озимого. Мета: створення високопродуктивного селекційного матеріалу ячменю озимого з генетично обумовленою груповою стійкістю до збудників сажкових захворювань. Методи: гібридологічний аналіз; фітопатологічний; статистичний аналіз. Новизна: виявлено та використано два джерела групової резистентності до місцевих популяцій рас U. nigra та U. hordei – лінія С.і.13664 (відомий як донор резистентності до U. nuda) та сорт Джау Кабутак. Результати: резистентність до збудників U. nigra та U. hordei контролюється двома різними домінантними генами – Ung і Ruh. Гени близько локалізовані в хромосомі, що зумовлює високу вірогідність їх зчепленого успадковування та визначає групову стійкість до місцевих популяцій збудників U. nigra і U. hordei сортів ячменю озимого, що створені на їх основі. Доведено високу ефективність використання комбінованого провокаційного фону з додатковим тестовим оцінюванням на етапі КСВ при селекції ячменю озимого на стійкість до сажкових хвороб. Ступінь впровадження: створені сорти ячменю озимого: 6 із них – Абориген (2007 р.), Академічний (2011 р.), Айвенго (2011 р.), Буревій (2013 р.), Снігова королева (2014 р.), Дев’ятий вал (2015 р.) – занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні; 2 сорти – Валькірія з 2014 р. і Презент з 2015 р. проходять ДСВ. Сфера використання: НДУ НААН, фермерські господарства.