Об'єктом дослідження є система опалення адміністративної будівлі бюджетної сфери (на прикладі 1-го корпусу ІТТФ НАН України по вул. Булаховського, 2). Предметом дослідження є способи та засоби регулювання параметрів теплоспоживання будівлі. Оптимізація теплонадходжень. Метою дисертаційної роботи є підвищення ефективності кінцевого використання теплової енергії для потреб опалення адміністративної бюджетної будівлі шляхом оптимального управління її теплоспоживанням на основі розробки та впровадження експериментального індивідуального теплового пункту, що приєднується до системи теплопостачання за залежною гідравлічною схемою. Методи досліджень - розрахункові, аналітичні та комп'ютерне моделювання, цільове енергетичне обстеження будівлі, довготривалі прецензійні експериментальні дослідження, статистичні методи обробки результатів. Загальні результати роботи та висновки: 1) для визначення тепловитрат на опалення будівлі та встановлення доцільності впровадження індивідуального теплового пункту проведено цільове енергетичне обстеження цієї будівлі та здійснено моніторинг її теплопостачання для опалення (з 2007 р. по 2015 р.); 2) досліджено використання переривчастого ручного режиму управління теплоспоживанням будівлі та з"ясовано, що такий режим є небажаним, оскільки може призвести до переохолодження будівлі, особливо при низьких температурах зовнішнього повітря; 3) проведено моделювання переривчастого режиму роботи одиночного опалювального пристрою системи опалення для встановлення найкращого режиму регулювання теплоспоживанням будівлі; 4) розроблено алгоритм ефективного управління теплоспоживанням адміністративної будівлі в нічний час та в вихідні дні; 5) розроблено схему, виготовлено та впроваджено експериментальний індивідуальний тепловий пункт (із використанням гідравлічної стрілки); 6) проведені багаторічні експериментальні дослідження індивідуального теплового пункту у реальному часі, відпрацьовані різні режими експлуатації індивідуального теплового пункту та встановлено найкращий з них, який ефективно використовувати до температур зовнішнього повітря, не нижчих (-5…-7) °C. При більш низьких температурах доцільним є використання такого режиму, за якого витрати електроенергії на експлуатацію індивідуального теплового пункту є меншими; 7) створено банк експериментальних даних за період 2007-2015 рр. вимірювань значень температури довкілля і параметрів теплопостачання та теплоспоживання; 8) запропоновано параметр, що дозволяє оцінити ступінь енергоефективності сукупно будівлі та її системи теплозабезпечення; 9) визначено енергетичну та економічну ефективності впровадження індивідуального теплового пункту та встановлено, що середня економія теплової енергії в опалюваний період оцінково становить до 15 %; 10) розраховано простий термін окупності запропонованого індивідуального теплового пункту, що на сьогодні становить до трьох років; 11) враховуючи, що в відділенні ІТТФ НАН України по вул. Булаховського всі 4 будівлі, що опалюються в зимовий період, одинакові та приймаючи до уваги переваги розробленого індивідуального теплового пункту, рекомендувати вказаний індивідуального теплового пункту до впровадження в корпусах № 2-4 по вул. Булаховського, 2; 12) для ефективного впровадження індивідуального теплового пункту доцільно попередньо провести цільове енергетичне обстеження будівлі. Результати роботи впроваджені: а) у вигляді наданих технічних рекомендацій при проектуванні індивідуальних теплових пунктів для житлових та громадських будівель, на основі яких були розроблені та введені в серійне виробництво модульні блоки для систем опалення за залежною схемою приєднання (ТОВ "Завод енергетичного обладнання "ДАН"); б) при розробці алгоритму ефективного погодозалежного управління теплопостачанням будівлі при використанні індивідуального теплового пункту (ТОВ "РБСА"), що підтверджено відповідними актами.
