Шутяк Л. М. "Новий журналізм" у медійному дискурсі України: ґенеза та жанрово-стилістичні ознаки.

Об'єкт - презентативні книжки українських журналістів 2010-2014 рр., що послуговуються основними методами і прийомами "нового журналізму", а також веб-сайти, на яких розміщені матеріали аналізованого типу. Мета - аналіз сучасного стану медіадискурсу в Україні в контексті виявлення нових жанрово-стилістичних тенденцій і прийомів журналістики, ідентифікація ґенези та історичних особливостей "нового журналізму" в українських медіа, з'ясування практичного значення досліджуваного стилю, його впливу на індивідуальну манеру письма журналістів та еволюцію засобів масової інформації загалом. Методи - описовий метод, аналіз медіа-текстів, контент-аналіз, спостереження з прогностичними елементами; історико-порівняльний, культурно-історичний і біографічний. Проаналізовано ґенезу, динаміку розвитку, характерні особливості та сфери функціонування "нового журналізму" в українському медіадискурсі. Встановлено, що стиль "нового журналізму" - не тільки літературно-журналістське явище, яке виникло у визначений час, а динамічна літературно-журналістська концепція, що пройшла певні етапи розвитку під впливом соціально-історичних змін, що відбувалися в суспільстві. Цю особливість простежуємо в текстах як американських, так і українських представників "нового журналізму". Узагальнено розвиток "нового журналізму" в українському медіадискурсі; головні жанри "нового журналізму", в яких він виявляється більшою чи меншою мірою (художній репортаж, авторська колонка і подорожні історії); особливості українського "нового журналізму"; семантичну і стилістичну потенційність "нового журналізму", його глибину, оригінальність і затребуваність на медіаринку. Сфера - соціальні комунікації, друковані засоби масової інформації, навчальний процес.