Соболєва К. В. Психологічні особливості децентрації у ранньому юнацькому віці.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі децентрації у ранньому юнацькому віці. Теоретично обґрунтовано та розроблено модель децентрації у процесі міжособистісного пізнання, яка включає три компоненти: когнітивний, емоційно-ціннісний та поведінковий. У емпіричній частині роботи досліджено складові децентрації, обґрунтовано рівні розвитку децентрації. Виявлено негативний зв'язок між рівнями децентрації та суб'єктивним станом самотності у осіб раннього юнацького віку. Водночас потреба в усамітненні позитивно пов'язана з рівнями розвитку децентрації. В умовах фрустрації в осіб з розвиненою децентрацією переважають реакції з фіксацією на перешкоді та екстрапунітивні реакції. Під час реалізації поставлених завдань, теоретично та емпірично підтверджено достовірність висунутої гіпотези про те, що становлення децентрації у осіб раннього юнацького віку передбачає розвиток емпатійного ставлення, розуміння пізнавальної позиції іншої людини, конструктивної поведінки з однолітками. У процесі дослідження децентрації серед осіб раннього юнацького віку виявлено нерівномірність розвитку складових децентрації. У ході формувального експерименту розроблено та успішно апробовано програму сприяння розвитку децентрації у ранньому юнацькому віці. Ефективність застосування програми серед осіб раннього юнацького віку підтверджує зростання здатності уявити себе на місці іншого та зниження егоцентричної спрямованості, що є важливими складовими децентрації.