Руденко Т. М. Оптимізація діагностики ендотеліальної дисфункції при артеріальній гіпертензії в поєднанні з ожирінням та її корекція.

Дисертаційна робота присвячена питанням удосконалення діагностики та лікування АГ в поєднанні з ОЖ на основі вивчення кардіальних, судинних та гуморальних механізмів патогенезу АГ та розробленню на цій основі медикаментозної терапії цілеспрямованої дії. Обстежено 136 хворих на АГ, з них 104 - із надлишковою масою тіла та ОЖ і 32 хворих виключно з АГ І, ІІ та ІІІ ступенів, а також 25 практично здорових осіб, які склали контрольну групу. Встановлено, що прогностична значущість ЕД у хворих з АГ та супутнім ОЖ перевищує таку для ізольованої АГ. Доведено, що ступінь судинних (зниження ЕЗВД та ЕНЗВД, уповільнення ШК), кардіальних (дилатація порожнин серця, гіпертрофія міокарда і порушення діастолічної функції) та гормонально-метаболічних (дисліпідемія, активація вазопресорних і прозапальних механізмів) порушень корелює зі ступенем прогресування АГ та супутнього ОЖ, що дозволяє вважати АГ та ОЖ предикторами прогресування ЕД. Обґрунтовано, що з метою ранньої діагностики ураження ССС, контролю за адекватністю лікування, прогнозування результату захворювання, у хворих з АГ і супутнім ожирінням доцільно визначати характер ремоделювання міокарда, стан судиннорухової функції ендотелію та гормонально-меаболічні механізми, які беруть участь у формуванні ЕД. Встановлено, що комбінована терапія із застосуванням іАПФ, бета-блокатора та гіполіпідемічного препарату, ефективно знижує АТ до цільового рівня, сприяє формуванню фізіологічного профілю "dipper", покращує стан ендотеліальної функції й ліпідного обміну та зменшує активність вазоспастичних механізмів.