Різник Ю. Б. Обґрунтування корекції дисфункції ендотелію судин пародонту в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит

Об'єкт дослідження - ґенез і механізми виникнення генералізованого пародонтиту, вплив патогенетичної терапії на перебіг генералізованого пародонтиту і підвищення пародонторезистентності. Мета дослідження - підвищення ефективності лікування хворих на генералізований пародонтит та профілактики рецидиву захворювання шляхом патогенетично обґрунтованої корекції дисфункції ендотелію судин тканин пародонту. Методи дослідження: клінічно-рентгенологічні, імуно-біохімічні, функціональні,морфологічні. Встановлено, що розвиток патологічного процесу у хворих на генералізований пародонтит супроводжується істотним підвищенням рівня Ендотеліну-1 та прозапальних цитокінів, а саме TNF, ІL-1, ІL-6 у сироватці пародонтальної крові та ротовій рідині. Виявлені істотні функціональні зміни мікросудин пародонту, які характеризувалися підвищенням ПТС, ІПО, ДІ, ДС і зниженням РІ та ІЕ. Стійкість капілярів знижувалася вдвічі, температура ясен підвищувалась більш ніж на 2°С. Морфологічні зміни проявлялись у розпушення базального шару, гіперплазії ендотеліальних клітин, деструкції органел. Збільшувалась кількість сладжованих тромбоцитів, еритроцитів з явищами гемолізу, що суттєво порушує мікрогемодинаміку пародонту. Обгрунтовано патогенетичне лікування хворих на генералізований пародонтит із застосуванням капіляропротектора корвітину місцево, та внутрішньо гранул кверцетину та тівортин аспартату, що сприяло ліквідації запалення, покращенню кровоплину. Це дозволило досягти сприятливого клінічного ефекту у 86,4 % хворих основної групи.