Об’єкт дослідження: збройні виступи селянства проти владних режимів (гетьманського та німецько-австрійського, білогвардійського, більшовицького) в слобожанському селі впродовж 1918 – 1923 рр. Мета дослідження: створення комплексної картини селянського збройного опору економічному, політичному та національному тиску із боку урядів та режимів, які послідовно змінювали один одного в 1918 – 1923 рр. Методи: історичний, статистичний, логічний, метод аналізу та синтезу фактів і джерел; порівняльно-історичний, проблемно-хронологічний, ретроспективний, структурно-системний. Наукова новизна: у дисертаційному дослідженні на основі широкої історіографічної та джерельної бази комплексно розглянуто проблему селянської повстанської боротьби на Слобожанщині проти гетьманського, німецько-австрійського, денікінського, більшовицького режимів у період 1918 – 1923 рр.; розглянуто головні причини зародження селянського повстанського руху, визначено його ідеолого-політичну складову, з’ясовано головні завдання, що переслідували повстанці на кожному із визначених етапів, визначено методи боротьби з боку режимів проти повсталих хліборобів, висвітлено ставлення селянства до надзвичайних економічних заходів владних структур на селі та відповідну реакцію на них; доведено, що селянський повстанський рух на Слобожанщині слід розглядати як спробу самозахисту власних економічних, політичних і національних інтересів; повстанство Слобожанщини за політичними переконаннями чітко диференціюється на самостійницьке та анархо-махновське, які до літа 1921 р. виступали як протиборчі сили; визначено, що головною вадою селянського повстанського руху виступила його неорганізованість, стихійність, нездатність об’єднатися внаслідок ідеологічних розбіжностей навіть перед небезпекою великої загрози; причиною виникнення подібної державної деструкції була політико-національна незрілість слобідського селянства, нездатність усвідомити, що економічні, політичні та національні інтереси може захистити лише власна національна держава. Практичне значення: матеріали дослідження можуть бути використані для створення спеціальних і узагальнюючих праць з історії Української революції, підготовці спецкурсів з історії селянства та його протестних рухів, краєзнавчих розвідок, а також при складанні навчальних посібників з історії України та регіональної історії. Сфера використання: вищі навчальні заклади освіти.
