Рибальченко І. Г. Хірургічне лікування новонароджених дітей з синдромом збільшеної калитки

У роботі узагальнено результати лікування 366 новонароджених із синдромом збільшеної калитки, що перебували у відділенні хірургії новонароджених у НДСЛ "ОХМАТДИТ" у1992-2014 рр. Матеріал має дві групи: досліджувану (І) - 251, і групу порівняння (ІI) - 115 хворих. Дослідженнями виділено: гостре порушення кровотоку - у 54 (14,76 %) (перекрут яєчка і васкулярні порушення кровотоку яєчка); підгостре порушення кровотоку - у 72 (19,67 %) (травматичні й запальні стани калитки та защемлені грижі); хронічне порушення кровообігу - у 240 (65,57 %) (пахово-калиткові грижі й рідинні утвори калитки). Розроблено бальну оцінку стану органів калитки: 1-3 бали - компенсовані порушення в яєчку; 3-5 балів - субкомпенсовані; 5-6 балів - декомпенсовані. Дослідженнями встановлено оцінку при гострому порушенні - (5,61±0,14) бала, при підгострому - (3,42±0,28), хронічному - (1,41±0,12), з урахуванням даних УЗД і ДС КДК - відповідно (5,96±0,14); (4,38±0,58) і (1,15±0,32) бала. Усіх хворих оперовано. Ревізію калитки з калиткового доступу проведено у 54 (14,7 %), з пахового - у 301 (82,3 %), лапароскопічно - у 11 (3,0 %). Одночасну двобічну корекцію проведено у 39 (10,66 %). Резекцію защемленої ділянки кишки проведено у 8 (2,2 %). Новий метод лікування пахово-калиткових гриж впроваджено у 29 (7,9 %) хворих. Розроблені заходи дали змогу на 19,3 % зменшити частоту виникнення післяопераційних ускладнень. Таким чином, при встановленні діагнозу доцільним є проведення ранньої хірургічної корекції до виникнення гіпоксичних змін в яєчку і защемленій кишці.