Андрощук О. В. Особливості репаративної регенерації печінки та нирок при медикаментозному їх ураженні у статевонезрілих щурів, патогенетична корекція.

Дисертація присвячена вивченню особливостей репаративної регенерації печінки та нирок при медикаментозному їх ураженні рифампіцином та ізоніазидом у статевонезрілих щурів-самців та при корекції тіотриазоліном і кверцетином. Встановлено, що при застосуванні рифампіцину та ізоніазиду відбувається альтерація високоспеціалізованих гепатоцитів з диплоїдним набором ДНК та збільшення рівня фрагментації ДНК клітин кіркової речовини нирок та тканини печінки. Посилення репаративної регенерації клітин печінки при їх ушкодженні відбувається переважно за механізмом поліплоїдизації. При корекції тіотриазоліном активація репаративної регенерації ушкодженої тканини печінки відбувається за рахунок посилення процесів диференціації та функціональної спеціалізації гепатоцитів, зменшення рівня фрагментації ядерної ДНК, а також за механізмом деполіплоїдизації гепатоцитів. Зменшення фрагментації ДНК клітин кіркової речовини нирок відзначається як при застосуванні тіотриазоліну, так і кверцетину. При ураженні печінки та нирок на тлі введення рифампіцину та ізоніазиду відзначається вищий рівень сироваткового інсуліноподібного фактору росту-1 порівняно з контролем. При корекції кверцетином вміст інсуліноподібного фактору росту-1 зменшується порівняно з нелікованими тваринами.