Чернов А. В. Оптимізація процесу визначення та оцінки об'єму крововтрати у послідовому та післяпологовому періодах.

Наукова робота присвячена рішенню актуального питання сучасного акушерства - розробці комплексного ефективного підходу до раннього виявлення патологічної післяпологової крововтрати, покращення точності визначення її об'єму та індивідуалізованої оцінки її гемодинамічної значущості. Встановлено, що частота діагностики ППК після вагінальних пологів безпосередньо залежить від методу визначення об'єму крововтрати, що використовують: пряме вимірювання - 14,3%, зважування - 11,9% та візуальне оцінювання - 2,4%. У порівнянні з прямим вимірюванням, показники чутливості та правильності традиційного візуального оцінювання (ТВО) становлять 16,6% та 81,1% відповідно, а методу зважування - 83,3% та 97,6% відповідно. Доведено, що сумарну крововтрату в об'ємі ? 500 мл та ? 1000 мл через 2 години після народження дитини мають 23,8% та 4,8% породіль відповідно. Серед причин ППК фактор "Травма" зустрічається у більшості випадків - 83,3%, а найбільший середній об'єм крововтрати асоціюється з факторами "Тонус" (1000±200 мл) та "Тканина" (812,5±82,6 мл). За крововтрати ?500 мл порушення гемодинаміки виявляються у 58,3% породіль, та відсутні у 41,7% жінок. Зміни гемодинамічних показників у породіллі з'являються у разі втрати >10% розрахованого ОЦК та/або >0,8% від маси тіла. Запропоновано напівкільксний спосіб візуального оцінювання (НВО), який у порівнянні з ТВО, має високу частоту правильної оцінки (від 60% до 100%) як малих, так й великих об'ємів крововтрати (р<0,001). Метод прямого вимірювання об'єму крововтрати забезпечує раннє розпізнавання патологічної післяпологової крововтрати та своєчасне клінічне реагування у 83% випадків ППК, ТВО - у 33%, а запропонований НВО - у 60% випадків ППК. Автором запропоновано класифікацію післяпологової крововтрати та алгоритм визначення та оцінки об'єму післяпологової крововтрати.