Об'єкт - процеси розвитку державно-приватного партнерства (ДПП) у системі інституціонального розвитку національної економіки. Мета - теоретико-методичне обґрунтування та вироблення науково-практичних рекомендацій щодо імплементації і розвитку механізму ДПП у системі інституційної архітектоніки економіки України. Методи - теоретичне узагальнення, порівняння, морфологічний аналіз, системний аналіз, компаративний аналіз, статистичний аналіз, економіко-математичний метод і нормативно-правовий моніторинг. Результати - розроблено пропозиції щодо удосконалення механізму ДПП, які дають можливість застосовувати нові практичні методи при формуванні моделей партнерства держави і бізнесу для забезпечення конкурентоспроможного розвитку національної економіки загалом. Новизна - вперше запропоновано модель прийняття управлінських рішень щодо участі сторін у проектах ДПП, зміст якої полягає в оптимізації розподілу фінансових ризиків їх учасниками. Удосконалено трактування поняття "державно-приватне партнерство", яке, на відміну від існуючих, визначається як співпраця держави, суб'єктів приватного сектору і суспільних інститутів у різних соціально-економічних сферах діяльності для реалізації значимих суспільних та пріоритетних для держави проектів за її політично-інституційної підтримки, об'єднання ресурсів сторін, справедливого розподілу ризиків між партнерами, прозорості та рівноправності відносин для забезпечення ефективного розвитку економіки. Модернізовано підходи до ідентифікації механізму ДПП у системі інституційної архітектоніки розвитку національної економіки. Визначено концептуальні засади розбудови ДПП як складової модернізаційного розвитку економіки. Удосконалено організаційну модель управління проектом ДПП на умовах концесії, яка, на відміну від традиційного механізму управління проектами, передбачає формування нових процесів. Розвинуто механізм лізингу у системі ДПП, який відрізняється від звичайного механізму лізингу: можливістю долучення до проектів ДПП, долученням до прийняття управлінських рішень комітету (комісії) місцевих органів влади з гарантування зобов'язань за кредитами, використанням таких важелів впливу на ефективний розподіл зобов'язань щодо фінансового забезпечення. Запропоновано систематизацію моделей ДПП з позицій провідного зарубіжного досвіду і можливості застосування окремих його елементів в Україні. Розроблено інструментарій аналізу передумов імплементації механізму ДПП в інституціональне середовище розвитку національної економіки та оцінки його очікуваних соціально-економічних наслідків для країни. Запропоновано підходи до обґрунтування потреби в імплементації механізму ДПП у системоутворюючих секторах економіки. Впроваджено у діяльність Департаменту стратегії та економічного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України, Департаменту регіонального економічного розвитку Вінницької обласної державної адміністрації, Управління економіки Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області, Департаменту економіки і інвестицій Вінницької міської ради, а також у навчальний процес Вінницького навчально-наукового інституту економіки Тернопільського національного економічного університету. Сфера використання - діяльність Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства інфраструктури України та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
