Лисенко О. В. "Фаворське світло" як смислообраз православного ідеалу людини

У дисертації комплексно розглянуто та проаналізовано вихідні установки православного світобачення, своєрідність і специфіку релігійного світосприйняття, світопереживання, світорозуміння; осмислено філософсько-догматичну своєрідність православ'я як духовно-культурного феномена. На основі системної реконструкції духовного досвіду православ'я проаналізовано центральність "Фаворського світла" як у віровченні, крізь призму Нікео-Константинопольського символу віри, так і у містичних практиках найбільш відомих православних подвижників. Обґрунтовано доцільність використання такої гносеологічної форми, як смислообразність, що адекватно відображає "Фаворське світло" у парадигмі цілісного знання та доведено важливе значення "Фаворського світла" у формуванні православного ідеалу людини. Досліджено центральну проблему "смислообразу "Фаворського світла" в контексті обоження" у його трьох основних аспектах: а) за природою - як специфічний вид реальності; б) за проявленням - як об'єктивне в суб'єктивному, що розкриває індивідуалізацію проявів "Фаворського світла" в людині; в) за преображенням - як суб'єктивне в об'єктивному, що визначає "Фаворське світло" як атрибут екзистенційно-антропологічних трансформацій людини у напрямку обоження.