Нестеренко Є. Л. Агрономічна стабільність генофонду мутантних ліній в селекції і технології вирощування буряка столового (Beta vulgaris L.)

Об'єкт: селекція на гетерозис і адаптивність цінних господарських ознак у колекційному, селекційному і вихідному матеріалі буряка столового та елементи технології вирощування їх маточних коренеплодів і насіння. Мета: з'ясувати адаптивну селекційно-генетичну природу джерел, мутантних форм і ліній для селекції гетерозисних гібридів F1 буряка столового та удосконалити ефективні елементи селекційного процесу і технології вирощування маточних коренеплодів і насіння. Новизна: вперше в Україні теоретично обґрунтовано та удосконалено методи селекції і елементи насінництва із застосуванням мутагенезу, ефекту гетерозису, генотипової стабільності та прояву цінних ознак у потомстві буряка столового, визначено цінність генофонду та виявлено джерела для створення батьківських ліній. Результати: встановлено ефект гетерозису (20-40 %), високі кореляційні зв'язки (0,7-0,95%), рівень адаптивності та селекційну цінність основних господарських ознак ліній і гібридів F1. Обґрунтовано вплив елементів технології на врожайність, товарність, лежкість, біохімічний склад маточних коренеплодів. Виділено 3 джерела буряка столового за агрономічною стабільністю товарної урожайністі, 3 зі збільшеними параметрами, 1 з високою товарністю 4 за морфотипом і придатністю до механізованого збирання, 7 за біохімічним складом коренеплодів. Удосконалено методику створення ліній і гібридів F1, які апробовані при створенні: скоростиглого Раунд F1 (на основі мутагенезу) та на основі екологічного гетерозису - середньостиглі Меридіан F1, Конус F1 та Горизонт F1. Створено і передано до НЦГРРУ мутантні лінії: Кулька, Десерт, Цукерка та самозапильну лінію Бордова. Встановлено, що оптимальним строком сівби батьківських компонентів буряка столового сортотипу Бордо і Ерфуртський для вирощування в умовах Східного Лісостепу України є перша - друга декади травня, що сприяє отриманню найбільшої врожайності 68,4 т/га та виходу маточних коренеплодів після зберігання 96,8 - 97,6 %. Доведено ефективність застосування безвідвального обробітку ґрунту (чизелювання) та звичайної оранки, рівень рентабельності склав 175,8 - 258,2%