Гоцко О. С. Оптимізація діагностики меланоми шкіри і меланомонебезпечних невусів з використанням цифрової фотометрії

На основі обстеження та лікування 180 пацієнтів із пігментними пухлинами шкіри розроблено та впроваджено у клінічну практику нові методичні підходи і технології для оптимізації діагностики меланоми шкіри і меланомонебезпечних невусів. Встановлено діагностичну доцільність проведення дистанційної спектрофотометрії цифрових зображень меланом шкіри і пігментних невусів. Виявлено зв'язок між пігментацією пухлини шкіри та спектральним графіком червоного каналу її цифрового зображення. Удосконалено алгоритм діагностики пігментних утворів шкіри. Проведена диференційна оцінка спектрофотограм червоного каналу для меланоми, меланомонебезпечних невусів та звичайних пігментних невусів шкіри, яка базується на визначенні наступних параметрів гістограм червоного кольору: початкова інтенсивність (Іпоч.), інтенсивність, за якої спостергається максимальна амплітуда гістограми (Імакс), площа під кривою до межі інтенсивності, рівній 128 одиниць на осі абсцис (AUC128). На основі результатів спектрофотометрії цифрових зображень пігментних пухлин, встановлено критерії диференційної діагностики меланоми шкіри - Іпоч ? 18,5 од., Імакс.? 115,5 од., AUC128 ? 5442,1, меланомонебезпечних невусів - Іпоч > 18,5 од., Імакс > 115,5 од., AUC128 <5442,1, та звичайних пігментних невусів - Іпоч. ? 56,5 од., Імакс ? 125,5 од., AUC128 ? 3706,8. Зіставлення гістологічних, спектрофотометричних і ABCD клінічних діагностичних критеріїв дозволяє стверджувати, що аналіз цифрових зображень пухлин суттєво покращує, порівняно з ABCD-тестом, якість діагностики меланоцитарних пухлин шкіри на догоспітальному етапі (чутливість СФМ - 95,2%).