Ревтьє А. В. Зміна властивостей чорнозему опідзоленого середньосуглинкового під дією безводного аміаку

Об'єкт - зміни властивостей ґрунту під впливом мінеральних добрив. Мета - встановити закономірності змін параметрів показників основних властивостей чорнозему опідзоленого під дією безводного аміаку за різних способів обробітку для удосконалення моніторингу родючості ґрунту за систематичного застосування цього виду добрива. Методи - польовий, лабораторно-аналітичний, мікробіологічний, розрахунковий та математичної статистики. Теоретичні результати - наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання комплексної оцінки впливу безводного аміаку на показники основних властивостей чорнозему опідзоленого для удосконалення моніторингу ґрунтів та запобігання можливих екологічних ризиків за систематичного застосування даного виду добрив. Оцінено стійкість мікроструктури ґрунту до досліджуваного фактору антропогенезу. Виявлено напрями зміни гумусового стану ґрунту за внесення безводного аміаку, а саме зміни загального вмісту гумусу та вмісту лабільного гумусу. Встановлено, що найбільш суттєві зміни параметрів ґрунтових показників відбуваються в обмеженій локалізованій зоні внесення добрива у перші дні після його застосування, які з часом стають менш помітними. Практичні результати - удосконалено та науково обґрунтовано методику моніторингу родючості ґрунтів на землях, де систематично застосовують безводний аміак для удобрення сільськогосподарських культур. Доведено, що застосування безводного аміаку на чорноземах опідзолених середньосуглинкових Лівобережного Лісостепу України в дозі 100 кг/га для удобрення кукурудзи на зерно та озимої пшениці забезпечує більш високу агрономічну та економічну ефективність, ніж розкидне внесення аміачної селітри. Новизна - уперше дано комплексну оцінку стійкості чорнозему опідзоленого середньосуглинкового до дії безводного аміаку за основними фізичними, фізико-хімічними, хімічними та біологічними властивостями, виявлено найбільш чутливі показники змін ґрунтової родючості у трирічному циклі спостережень; виявлено закономірності сезонної динаміки показників родючості та їхньої просторової диференціації після надходження концентрованого аміаку до ґрунту. Зокрема, виділено тимчасові ефекти (лабіалізація гумусу, підкислення, декальцинація та пригнічення мікробоценозу), спричинені прямою дією аміаку в осередку його внесення, та тренди поступових змін властивостей ґрунту за систематичного застосування цього добрива; набули подальшого розвитку методичні засади моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення за систематичного застосування безводного аміаку, а саме: розроблено оптимальний спосіб відбирання проб ґрунту, визначено індикатори та періодичність їхнього контролю. Ступінь впровадження - результати досліджень впроваджено у діяльності ДУ "Держґрунтохорона", а також у виробництво в СхРУ ПрАТ "Райз-Максимко" Лохвицького району Полтавської області на площі 0,34 га та на виробничих посівах ПП "Джерело" Великобурлуцького району Харківської області загальною площею 585 га. Матеріали дисертаційної роботи використано в наукових рекомендаціях "Еколого-економічне обґрунтування застосування безводного аміаку у землеробстві" та навчальному процесі Харківського НАУ імені В.В. Докучаєва і Львівського НАУ. Галузь - сільське господарство.