Штанюк Є. А. Мікробіологічне обґрунтування використання мазі з діоксидином та полікомпонентної мазі з левофлоксацином для лікування ранових інфекцій

Об'єкт дослідження: референтні і клінічні штами S.aureus, E.coli та P.aeruginosa, які є основними збудниками ранових інфекцій; зразки мазей на водорозчинній основі з 1,2% діоксидину, 0,1% офлоксацину та 0,1% левофлоксацину. Мета - мікробіологічне обґрунтування складу мазей, виготовлених на водорозчинній основі, для підвищення їх антибактеріальної дії щодо основних збудників ранових інфекцій. Методи дослідження - мікробіологічні; біологічний; планіметричний; математико-статистичні. Апаратура: мікроскоп, термостат, автоклав, сухожарова шафа, центрифуга лабораторна, одноканальні піпетки перемінного об'єму, терези лабораторні, Densi-La-Meter (PLIVA - Lachema а.s., Чехія). Доведено, що антибіотиками вибору для лікування гнійно-запальних процесів шкіри та м'яких тканин, включаючи ранові інфекції, спричинених S.еpidermidis та S.aureus, є ципрофлоксацин, гентаміцин та кліндаміцин, а зумовлених E.сoli - норфлоксацин, гентаміцин, амікацин і ципрофлоксацин. Було доведено вищу протимікробну і ранозагоювальну ефективність (у 2,2-2,6 рази) мазі з антисептиком, а саме, з діоксидином, порівняно з мазями, що містять у своєму складі антибіотики. Ступінь впровадження: 1 патент, 1 заявка на корисну модель України, 6 актів впровадження. Сфера (галузь) використання: медицина.