Ченчевой В. В. Автономний нерегульований асинхронний генератор із високонасиченою магнітною системою

Об'єкт дослідження - процеси перетворення енергії в автономному нерегульованому АГ із високонасиченою магнітною системою. Предмет дослідження - режими роботи й характеристики автономного нерегульованого АГ із високонасиченою магнітною системою. Мета роботи полягає в удосконаленні методів визначення втрат у сталі шляхом урахування реальних процесів перемагнічування в автономних нерегульованих АГ з високонасиченою магнітною системою при формуванні агрегатів автономного електроживлення з наявних на технологічних об'єктах асинхронних двигунів. Теоретичні результати: удосконалено метод визначення втрат у сталі автономного нерегульованого АГ шляхом додаткового урахування відставання потоку від струму намагнічування внаслідок впливу доменної структури феромагнітного матеріалу, що, на відміну від існуючих методів, дозволяє аналітично досліджувати динамічні режими перемагнічування при високому насиченні магнітної системи (k? = 2…3); уперше отримана аналітична залежність для визначення втрат у сталі автономного нерегульованого АГ у вигляді відношення добутку коефіцієнта, що залежить від властивостей сталі, на квадрат залежності ЕРС від струму намагнічування до похідної цієї залежності, яка дозволяє враховувати особливості стрімкого зростання втрат у режимі високого насичення; уперше визначено вплив втрат у сталі при її високому насиченні на характеристики автономного нерегульованого АГ в умовах допустимого діапазону зміни величини й характеру навантаження, що дозволяє розраховувати припустиму навантажувальну здатність генератора та час його роботи при перевантаженні. Практичні результати: розроблено регресійну модель АГ з урахуванням втрат у сталі для оцінки впливу варіації параметрів генератора на якість процесу самозбудження при визначенні основних і граничних режимів роботи автономного нерегульованого АГ; отримано розрахункову залежність, придатну для практичного знаходження втрат у сталі в режимі високого насичення, що дозволяє прогнозувати максимальну перевантажувальну здатність автономного нерегульованого АГ і може бути використано у пристроях його функціонального діагностування при визначенні допустимого часу роботи при перевантаженні.