Табаченко О. С. Роль апеліну-12 та обестатину у прогресуванні структурно-функціональних змін лівого шлуночка при артеріальній гіпертензії та цукровому діабеті 2 типу.

Робота присвячена оптимізації діагностики та лікування хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу на підставі дослідження патогенетичної ролі гормонів жирової тканини апеліну-12 та обестатину у розвитку структурно-функціональних змін лівого шлуночка, метаболічних порушеннях та аналіз їх прогностичної цінності. Проведене дослідження демонструє, що апелінемія та обестатинемія є залежними від тяжкості та тривалості артеріальної гіпертензії, стажу цукрового діабету 2 типу. За наявності цукрового діабету 2 типу у хворих на артеріальну гіпертензію рівень апеліну-12 був вище на 18,31% ніж у хворих без діабету, а рівень обестатину - нижче на 8,49%. Зниження активності апеліну-12 та обестатину асоціюється з розвитком гіпертрофії міокарда лівого шлуночка, з формуванням концентричного або ексцентричного типу гіпертрофії міокарда лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію з супутнім цукровим діабетом 2 типу. Розвиток ексцентричного типу гіпертрофії виявляється при пролонгації цукрового діабету 2 типу більше 10 років у хворих з артеріальною гіпертензією. Концентрація апеліну-12 вище 75 процентіля виявила антагоністичні ефекти щодо гіпертрофії лівого шлуночка у хворих з коморбідністю артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу. Проведене дослідження показало наявність впливу коморбідності артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу на параметри вуглеводного і ліпідного обмінів у вигляді зростання проатерогенних фракцій за відсутності такого у антиатерогенних параметрів, що особливо виразно за умов пролонгації тривалості цукрового діабету 2 типу більше 10 років. Знайдено плейотропність ефектів апеліну-12, що виявив позитивний інотропний ефект, впливав на атерогенні та антиатерогенні фракції ліпідограми незалежно від тривалості метаболічних порушень у вигляді цукрового діабету 2 типу. Апелін-12 разом з обестатином є залученими до регуляції процесів гіпертрофії міокарда лівого шлуночка у хворих з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу, а також приймали участь у регуляції рівня артеріального тиску. Використання квінаприлу або азилсартану медоксомілу виявило позитивний терапевтичний ефект, проте з переважанням дії азилсартану медоксомілу у відношенні зниження ступеня ремоделювання лівого шлуночка і антигіпертензивного ефекту. Рівень апеліну-12 володіє прогностичною інформативністю щодо розвитку гіпертрофії міокарда лівого шлуночка при рівні менше 1,3 нг/мл ; висока прогностична цінність параметрів ліпідограми, апеліну-12, обестатину дозволяє залучити їх до складу моделі прогнозу типів ремоделювання для клінічного застосування.