Рахманов Р. В. Психічні розлади у батьків тяжкохворих дітей (діагностика та лікування)

Дисертація присвячена дослідженню особливостей розвитку психічних розладів (ПР) у батьків, діти яких хворіють на ДЦП та аутизм. На основі вивчення клініко-психопатологічних, психологічних особливостей психічного стану батьків розроблено алгоритм діагностики, психотерапії та психофармакотерапії у комплексному лікуванні ПР. За результатами психодіагностики виявлено домінуючі психопатологічні синдроми у батьків: депресивні епізоди легкого ступеню (F32.0), фобічні тривожні розлади (F40.9), змішані тривожні і депресивні розлади (F41.2), розлади адаптації з переважанням розладів інших емоцій (F43.23), іпохондричні (F45.2), хронічні стани перевтоми (Z73.0) та недостатність відпочинку і розслаблення (Z73.2). Встановлено вплив нозології тяжкохворої дитини на виникнення, розвиток і формування ПР у їх батьків. Так, у батьків, діти яких хворіють на ДЦП, частіше переважають розлади адаптації та іпохондрія. За результатами гендерного аналізу формування ПР матері більшою мірою страждали тривожно-депресивними та іпохондричними розладами, і лише батьки дітей з ДЦП мали значний рівень неврастенічних розладів (F48). Застосування розробленого алгоритму до комплексної терапії з урахуванням нозології тяжкохворої дитини, рівня її психосоціальної реабілітації та клінічних особливостей ПР у батьків достовірно покращило у них ефективність психотерапії та психофармакотерпії. Крім того, вказане лікування сприяло зменшенню частоти проявів домінуючих синдромів ПР на рівні тривожних, депресивних, неврастенічних та іпохондричних типів, що підтвердило доцільність його практичного використання. У матерів, які виховують дітей з ДЦП меншою мірою купірувалися ПР і тому вони входять до групи ризику у перші 3-5 років після встановлення діагнозу у дитини.